Життя і діяльність О. Бутлерова.

Бутлеров Олександр Михайлович 3 (15) вересня 1828, Чистополь Казанської губернії (нині Татарстан) - 5 (17) серпня 1886, село Бутлеровка Спаського повіту (нині Олексіївський район) Казанської губернії, російський хімік, автор теорії хімічної будови, творець першої вітчизняної школи в органічній хімії.

Рід Бутлерова вів початок від Юрія Бутлеров, який приїхав на службу до Росії з Курляндії, ймовірно, у 16 ст. Батько Бутлерова, Михайло Васильович, учасник Вітчизняної війни 1812 р., після відставки в чині підполковника жив у родовому сільці Бутлеровка; мати, Софія Олександрівна, уроджена Стрєлкова, померла 19-ти років, через 4 дні після народження сина. Бутлерова Дитинство пройшло в маєтку діда по матері - серед лісів селі Підлісна Шантан. Коли, десятирічного, Бутлерова перевели в приватний пансіон, він добре володів французькою і німецькою мовами У 1844 Бутлеров вступив до Казанського університету.

По закінченні університету (1849) Бутлеров був притягнутий до викладання (за нього клопотав Клаус і Н. І. Лобачевський) і читав лекції з фізики, хімії і фізичної географії. У 1851 Бутлеров отримав ступінь магістра, в 1854 захистив у Московському університеті докторську дисертацію ( «Про ефірних маслах»), після чого було обрано екстраординарним, а в 1857 - ординарним професором хімії Казанського університету. У 1851 він одружився з Н. М. Глуміліной, племінниці С. Т. Аксакова.

За свідченням сучасників, Бутлеров був одним з кращих лекторів свого часу. Велике значення для формування наукових інтересів мала його відрядження в 1857-58 до Європи, де Бутлеров ознайомився з кращими хімічними лабораторіями та низкою хімічних підприємств. Він відвідував лекції А. Беккереля, Е. Мічерліха, Р. В. Бунзена , Ю. Лібіха, познайомився з А. Кекуле, близько півроку працював в лабораторії А. Вюрца в Парижі. Повернувшись до Казані, Бутлеров перебудував хімічну лабораторію і продовжив розпочаті у Вюрца дослідження похідних метилену. Відкривши (1858 р.) новий спосіб синтезу іодістого метилену, виконав серію робіт, пов'язаних з отриманням його похідних. Синтезував діацетат метилену, отримав продукт його омилення - полімер формальдегіду Принципово новим у його теорії, що включала в себе ідеї А. Кекуле про валентності і А. Купера про здатність атомів вуглецю утворювати ланцюжки, було положення про хімічному (а не механічному) будові молекул (термін «хімічну будову» належить Бутлерова). Бутлеров встановив тісний зв'язок між будовою і хімічними властивостями складного органічної сполуки. Іншими словами у своїй теорії він:

а) показав недостатність існуючих теорій хімії;

б) підкреслив основне значення теорію атомного;

в) дав визначення поняття хімічної будови як розподілу належать атомам сил спорідненості, "внаслідок якого ... атоми, посередньо або безпосередньо впливаючи один на одного, з'єднуються в хімічну частку ";

г) сформулював вісім правил утворення хімічних сполук;

д) вперше звернув увагу на те, що різна реакційна спроможність різних з'єднань пояснюється "більшою чи меншою енергією", з якою зв'язуються атоми (тобто енергією зв'язків), а також повним або неповним споживанням одиниць спорідненості при утворенні зв'язку (у вуглекислому газі - повне, в окису вуглецю - неповна).

У 1860-63 Бутлеров двічі проти своєї волі виконував обов'язки ректора Казанського університету У 1864-66 в Казані Бутлеров видав підручник «Введення до повного вивчення органічної хімії »(незабаром був переведений на німецьку мову), який сприяв поширенню бутлеровской теорії в Росії і за кордоном.

Під час третій поїздки за кордон (1867-68) Бутлеров був обраний професором хімії Петербурзького університету. У 1875 Бутлерова, після 25-річної служби, покладалася відставка, але Рада Петербурзького університету двічі відсував цей термін на 5 років. Останню лекцію Бутлеров прочитав 14 березня 1885.

Доля Бутлерова як вченого склалася вдало. Його роботи за життя здобули повну визнання і в Росії, і за кордоном, а без його наукової школи (серед учнів - В. В. Марковніков , А. М. Зайцев, А. Е. Фаворський, І. Л. Кондаков) неможливо уявити розвиток хімії в Росії. Сучасники відзначали велике чарівність особистості Бутлерова, його різнобічну талановитість, широту поглядів і інтересів, відкритий, товариський характер, добродушність, делікатне і поблажливе ставлення до учнів.

Замолоду Бутлеров відрізнявся міцним здоров'ям і великою фізичною силою - кочерга, вигнута їм у вигляді літери «б», довго зберігалася в хімічній лабораторії в Казані. Але інтенсивна наукова робота і громадська діяльність підірвали сили Бутлерова - він несподівано для оточуючих помер у своєму маєтку. Похований Бутлеров в фамільною каплиці на сільському кладовищі неіснуючої нині села Бутлеровка, на березі Ками.